Ой за гаєм, за Дунаєм

текст
Ой за гаєм, за Дунаєм,
Ой там Роман воли пасе.

Ой там Роман воли пасе,
А дівчина воду несе.

Несла вона, не донесла,
На Дунаю спочивала.

На Дунаю спочивала,
Та й тут вона дитя мала.

Ой тут вона сина мала
Та з Дунаєм розмовляла.

– Ой Дунаю, Дунайочку,
І ти, милий мій синочку,

Ой чи тебе уповити,
Ой чи тебе утопити?

– Як вповиєш, то твій буде,
Як утопиш, то гріх буде.

Стала дитя вповивати
Та й з Романом розмовляти.

– Сплети, Ромку, колисочку,
Повісь її на дубочку.

Буде вітер повівати,
Буде дитя забавляти.

Буде дощик накрапати,
Мале дитя буде спати.

Мале дитя буде спати,
А я буду мандрувати.

Прийшла милю і другую,
Дитя плаче, а я чую.

Ой вернуся, підночую,
Мале дитя підгодую.

Буду гірко заробляти,
Мале дитя доглядати.

Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1958 р. у м. Дрогобичі від Л.С. Борисюк.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.

Рекламне оголошення