Серед поля навесні

Зіграли весілля і знов козаки
В далекий похід вирушали.
Сльози роняючи в серце моє,
Ти мене проводжала.

Рік проминув, із далеких країв
Хлопці веселі вертались,
Спалені стіни та мертва земля
Вдома їх зустрічали.

Серед поля, навесні
На могилі зацвітає терен.
Ти приходиш уві сні
Та сідаєш коло мене.

Тихо напали прудкі москалі,
У сонних підступно стріляли.
Страшно кричали дівчата вночі,
Довго хати палали.

Серед поля, навесні
На могилі зацвітає терен.
Білим птахом уві сні
Ти літаєш коло мене.

Давнє весілля, далекі краї,
Хрест дерев’яний у полі.
Наче вогонь, десь під серцем, твої
Гіркії сльози дівочі.

Серед поля, восени,
Буйний терен на могилі в’яне,
Наче сльози, до землі
Ти дощем спадаєш.


Рекламне оголошення