Іду я в солдати

текст
Іду я в солдати і так собі гадаю,
Щоб гай зелененький зашумів.
Лишив я Марусю, як квітку лілії,
Хто знає, чи буду ся женив.

Їду я в вагоні і думку думаю,
Як весело гай той шумів.
Привезли в казарму і дали ми кріса,
Сказали: – Козаче, воюй!

Воюю я рочок, воюю я другий,
І рочок за рочком іде.
Рознеслася вісточка по цілій команді,
Що завтра додому ми йдем.

Приходжу додому, вітаю батенька,
Вітаю стареньку матусю.
Ой Боже, мій Боже, піду привітати
Свою найдорожчу Марусю.

Прийшов я до неї під її віконце,
Маруся в віночку сидить.
– Марусю! Марусю, чи ти зрозуміла
Ті слова, що я говорив?

І витяг ніж гострий, і вдарив їй в груди,
А потім ударив себе.
І так же, і так же через те кохання
Скінчили обоє життя.

Примітки:
Записано 1984 р. від Марії Залецької (1937 р.н.) та Степанії Савчук (1937 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.

Рекламне оголошення