Та й не шуми, луже, дуже

Та й не шуми, луже, дуже,
Та зелений гаю,
Не завдавай серцю жалю,
Що я в чужім краю.

Що я в чужім краю,
Як билинка в полю,
Нема кому порадити
Головоньку мою.

Ані брата, ані сестри,
Ані вітця,
Ходжу, блуджу по Канаді,
Як блудная вівця.

Овечка як заблеє,
Другі відозвуться,
А сирота як заплаче,
Лиш гори здрігнуться.

Горе ж мені, мамо,
Горе ж мені, горе,
Як я позганяю свою
Худобу до обори.
Джерело:
Буд здрава, землице / Упорядник Софія Грица. – Київ: Музична Україна, 1991. – 176 с.

Рекламне оголошення