Кому, мамусь, кому

текст
Кому, мамусь, кому кошуленьку шиєш?
Тобі, сину, тобі, бо на войну идеш.

Ой сину мій, сину, вернися додому,
Най я ти зачешу головоньку твою.

Не будеш ти, матусь, не будеш ти знала,
Де ся моя кровця буде розливала.

Як я машірував, отец на мя волав:
Вернися, мій сину, бо я тя виховав!

Воячку, воячку, в сивім калапочку,
На кого зохабляш свою фраїрочку?

Иде дойджик, иде, иде дойдж дрібненький,
Плачут мої очка за тобом, миленький.

Не плач, мила, не плач, плач ти не поможе,
Хоц би-с душу дала, з войска не виможеш.

Любилися двоє, як голубів пара,
Мусятся розийти, як та чорна хмара.

Хмара ся розийде і дойджу не буде,
З нашого любліня нигда нич не буде.

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Рекламне оголошення