А хто хоче войну знати

текст
А хто хоче войну знати,
Нехай іде жито жати.

Там дівчина жито жала,
Сіла на сніп та й думала.

Іде жовнір з України
Та й керує до дівчини.

Дівча, дівча, як ся маєш,
Чого сідиш та й думаєш?

А я сіджу та й думаю,
На країну споглядаю.

Як улани ся цвітлуют,
Шабельками вививают.

Шабельками вививают,
Біле тіло розтинают.

Біле тіло розтинают
І могили розкладают.

Від Австриї до Москаля
Плине річка кирвавая.

А коло той кирвавиці
Сідит жовнір на травиці.

З правой ручки кров ся ліє,
А на лівій гвер тримає.

Возмий, возмий піску жменю,
Посій, посій на каменю.

Як ти пісок житком зийде,
Хтовди твій син з войни прийде.

Не є піску, жеби зишов,
Не є сина, жеби пришов.

Примітки:
Кожен рядок повторюється двічі.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Рекламне оголошення