А люляй мі, люляй

текст
А люляй мі, люляй, дітино од бога,
А кеби я тебе приколисац могла.

Кеби ти мі уснув хоцкі на годину,
Мала би я тебе за добру дітину.

А люлю мі, люлю, під зелену дулю,
Дуля ся розвиє, дітину прикриє.

Колисала би-м тя і гводне і вночи,
Кеби-м ся діждала од тебе помочи.

А люляй мі, люляй, моє мале дітя,
Підеме до гаю назбераме квітя.

Люляй же мі, люляй, мій квітку молодий,
Як ти мі вироснеш, подаш ти мі води.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Рекламне оголошення