А било то пред ляти

текст
А било то пред ляти,
Як бив богач богатий.

А Лазар бив убогий,
То він лежав на гної.

Пси окрухи зберали
Та й Лазаря ховали.

А як богач то дознав,
То своі пси запріц дав.

Ой богачу, брате мій,
Та т’ ся надо мном змилуй!

Дай мі соли і хліба,
Заплатит ти бог з неба.

Не минула година,
По Лазаря новина.

Пришли по не ангели,
Та го до неба взяли.

Не минула година,
По богача новина.

Пришли по не два чорти
Та го хтіли зожерти.

Як го взяли, так несли
Понад гори, над ліси.

Пришли они пред пекло:
Отвор, старший, окенко!

Зложили го на стольцу,
Давали му пиц смольцу.

Пий, богачу, то вино,
Бо-с го не пив, як живот.

Богач пиє і думат,
Же му в горлі гірко барз.

Розозрився широко,
Взрів Лазаря високо.

Ой Лазарю, брате мій,
Та т’ ся надо мном змилуй!

Умоч г’мори палец свій,
Охлад ти язик мій.

Чого ж ти мя братом звеш,
Кед я смердів яко пес?

Мав-єс срібло і злото,
Вшитко зишло на блото.

Мордували зли дуси
На срібернім ланцусі.

Примітки:
Кожен рядок повторюється двічі.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Рекламне оголошення