Ой жени, жени

текст
Ой жени, жени, повіджте же мі,
Коли я ся жениц мам?
О святім Яні, котра рано встає,–
На тоту я дяку мам.

Ой жени, жени, повіджте же мі,
Коли я ся жениц мам?
О святім духу, котра в кожуху,
На тоту я дяку мам.

А ниже млина густа вербина,
Треба би ю вирубац,
Сподобало мі ся дівча у сусіда,
Але мі ю не хцут дац.

А з гори, з гори дражком ся курит
За сивима волками,
Облап, Яничку, свою Ганичку
Обидвома ручками.

Я би єй обняв, я би єй постискав.
Она би ся гнівала,
Бо она є пишна, за мя би не пішла,
Ганьбу би мі зробила.

Оженив лем ся, не призрив лем ся,
Тепер ся мі не здає,
На криво ходит і г’вечір дримле,
Ищи кривий ніс має.

Ой не сплю, не сплю, лем собі мишлю,
Же старого мужа мам,
Невести млади, дайте же мі ради,
Чим же я го стровиц мам?

Иди до ліса, накопай коріня,
Того ся му напиц дай,
А як того вкусит, зараз вмерти мусит,
Та й зостанеш слебодна.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Рекламне оголошення