Заградка

Ой пойду я до заградкы з мотыком,
Выкопам сой розмарию велику,
Посажу єй под облаком при плоті,
Кади идут шумны хлопці з роботы.

Буду я си розмарию подливать,
Буде ся мні розмария розвивать,
На червено и на синьо, на біло,
Бо єй моє шварне дівча садило.

А кто зорве з розмарии на перко,
Мушу быти того хлопця фраирком,
Хоц бы-с мене моя мамусь забила,
То я буду того хлопця любила.
Джерело:
Лемковскы народны співанкы. – Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935. – 64 с.

Рекламне оголошення