Як я ишол от свойой миленькой

Як я ишол от свойой миленькой,
Світил місяц высоко,
Она на мня окном позерала,
Ци я ушол далеко.

Ой ушол я штыри милі поля,
Она на мня волала,
Навернися, мой милый-миленький,
Чым я тебе згнівала?

Згнівалас мня сама не знаш чого,
А был я там под твоим окенком,
Мала ты там иншого.

Ой не мала-м, любый мой козаче,
Ой никого-м не мала,
Он мня просил цвіток з розмарии,
Я му лем го подала.

Не тра было, любая дівчыно,
Цвітку єму давати,
Не тра было, милая дівчыно,
По трох нараз кохати.

Примітки:
Перший і третій рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Лемковскы народны співанкы. – Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935. – 64 с.

Рекламне оголошення