На смертній ложи...

Не цілуй зівяле личко,
Не вмивай його слізми –
Буде лекше умирати,
Спочивати у земли...

Бо ті сльози тільки мучать,
Більше жалю додають;
Хочесь жити... а тут духи
Шлях у безвість вють-снують...

Не цілуй, ні! Тебе прошу,
Вже бо вянуть мушу я...
Ти забудь про всьо. Й забудь,
Що не будеш вже моя...

Примітки:
Авондейл, 28 марта 1916.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення