Коли б ти знала, чом ридаю?

Ридаю, кажеш... Коли б Ти знала,
Як то болючо є ридати,
Коли до серця Ти припала,
А тому серцю не кохати...

Коли б Ти знала, ясна зоре,
Як повно в серці тім отрути,
Як його біль тяженький оре,
Ти б не бажала мною бути...

Кажу Тобі: жию так гірко,
Як ще ніраз не приходилось;
Смуток і жаль, кохана зірко,
Всьо над чолом моїм сповилось...

Примітки:
Бінґгемтон, 3 серпня 1919.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення