Скарга

В моїй душі глибоко
Лежить весь вік життя,
А це життє прокляте,
Це скарга лиш важка.

Скарга надії й смутку,
Змарноване життє;
Однак важка та скарга
Сталить моє чуттє.

Скарга солодкої, гучної,
Забутої пісні
Болючим спомином у душу
Стріля й лягла на дні.

Скарга любви й кохання
Терпіннє й біль несе;
Щось, наче хрест зелізний,
Гнете мене й гнете...

Проклята скарга! Дзвонить,
Як сонце лиш зійшло...
Квилить все, вічно плаче:
Любво моя, любво!..

Примітки:
Бруклин, 25 червня 1916.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення