Щоб був не ходив я

Не легко, лиш тяжко
І сумно і важко
На серці мені,
Бо голубі очи
І в дні і у ночи
Являються м’ні.
О, ви, зорі-очка...
Щоб був вас не знав я
Ніколи в свойому життю;
Щоб був не ходив я
До твого садочка,
Щоб не покохав був
Гнучкого стану.
Що ж тепер з любови?
Ходжу та блукаю
В чужому краю,
Та все ревне плачу,
Сльози проливаю,
Соколом злетів би
До твого гаю...

Примітки:
Рочестер, 11 червня 1914.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення