Де пориви поділись?..

Мої пориви сердечні,
Де ви щезли так зарання?
Де поділося кохання?
Де пійшли юнацькі сили?
– Всьо лягло на дно могили,
Всьо пійшло у безконечність...

Тільки в серці біль клекоче...
Тужно, сумно, гнусно всюди...
Де ви духи? Де ви люди?
Чом до мене не прийдете,
Біль кровавий не убєте
В серці, що ще жити хоче?

Примітки:
Нью Йорк, 4 серпня 1919.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення