Не співайте її

Не співайте її,
Тої думи-пісні,
Бо жаль серце скував,
Бо щось тужно мені.

Призабудьте той час,
Коли йшли ми всі враз
На веселий бенкет...
Тепер це не для нас!

Для нас плач і туга,
Для нас смуток, журба;
Нам тепер не бенкет,
А кровава борба...

Брати, в руки нам плуг
І орати той луг,
Що лежить пустарем
І сном спить ще довкруг.

І острити мечі,
І ширити кличі:
Гей, у бій за життє,
За проклони й плачі...

І не плакати нам,
України синам,
Що ж плачі помогли;
Старим нашим батькам?

Не пора нам й співать,
Чар любви колисать –
Нам йти бодро вперед,
Рука-вруку ділать.

Не співаймо о тих
Любих днях чарівних,
Що прожили колись...
Нам тепер не до них!

Примітки:
Пасейк, 5 мая 1915.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення