Щоби вернути ще до краю

Я ані плачу, ні співаю,
Лише сиджу, лише думаю;
Думаю пташкою злетіти
На рідні поля між рожі-квіти...
І жить!.. Весь вік прожить в спокою,
Або в борбі, в борбі за волю.

Там серцем живби (тут конаю)...
І аж тоді б я був щаслив...
О, щоб вернути ще до краю!..
Може хоч хвильку довше жив...

Примітки:
Джуіл Гіл, 10 січня 1916.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення