Туди тужу я...

За високими горами,
За глибокими водами,
Де розлогії поля,
Де рідная сторона,
Де буяє вітер в полі,
Там, де квітка є одна:
Туди тужу я до долі,
Бо там доля є моя.

Тоті поля колосисті,
Річки бистрії, сріблисті,
Любі ночию розмови
І чар тихої любови –
Вони мене мучуть, вяжуть,
Тугу серцю завдають,
І здаєсь, як лише ляжу,
Вони мене отрують...

Примітки:
Нью Йорк, 9 квітня 1918.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення