Син

Що з того, що сонце гріє,
Що з того, що хороша днина?
Коли по кістках мойого сина
Лише вітер віє...

Що по тім, що квітка дише,
Що вона жиє, любуєсь?
Коли запаху не чуєш...
Що ж по тім, що вона дише?

Що по тім, що піснь лунає
Без гармонії і тону?
Коли мати просить скону,
Коли сина вже немає...

Син твій згинув, борючися
З ворогами до загину
За життє-волю Вкраїни!
Не плач мати, не смутися.

За голову твого сина,
За його життя посвяту,
О! радій, щаслива мати, –
Вільна встане Україна!

Примітки:
Пасейк, 5 мая 1915.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення