Не маємо часу

Пожовкле листя неодмінно помирає під ногами,
Чомусь весна покинула душевні наші храми.
Ти крізь колеса темряви веселку споглядаєш,
Та спокусившись раз – назад навряд чи повертаєш.
Минаєш радість, почуття, турботу,
Поклавши жертвою на терези буття
Та іншим, значно важчим важелем, купуєш насолоду.
Що в різних формах душу спокушаючи,
Невпинно, крок за кроком, клепсидру твого часу у тебе відійма.
Ти дивишся на світ крізь рожеві окуляри
Дві неспівставні речі – наркотики і я!
Та пам’ятай, юначе – лайф це та ще драма!
Проблема ВІЛ та СНІДУ це як сума й тюрма,
Ти бачиш біль, страждання і благання,
Закаменілім поглядом минаєш ці життя
Зі мною все гаразд, все інше байдуже та згодом
Не маю часу, вибач, я живу своє життя!

Приспів:
Не маємо часу
Не маємо часу ми
Змінити своє життя
Скільки людей пішло з життя
І їх не знайти
Не маємо часу ми

Немає часу, вибач
Немає часу у житті
Так минають години
Минають, наші роки
Привіт друже, що ти розповіси мені
Обмаль часу, і його вже не знайти...
Так в загалі, так воно завжди і є
Немає кисню, і тільки серце моє стисле!
Стислим життям без думок і надії
Без сили людей, і в господа віри
Ходімо до весни, ходімо до мрії
Хочеться очі підняти, й полетіти
До неба туди і між хмар у перед
Крила б розкрив але зв’язані.
Не маємо часу, часу на життя
Часу на любов, не буде вороття
Пала сльоза, прохолодний шум листя
Ми не маємо часу, моє серце, моє серце стисле!

Приспів


Рекламне оголошення