Гей коню мой вороненькій

Гей коню мой вороненькій, гей коню мой вороненькій, самамъ тя кувала.
Повіръ мені, мой миленькій, повіръ мені, мой миленькій, самамъ ночку спала.

Ой не вірю, моя мила, не вірю, не вірю, не вірю, не вірю.
Бо стояла жовнярина, бо стояла жовнярина, на твоимъ подвірю.

То не жовніръ, мой миленькій, то не жовніръ, мой миленькій, та й не жовнярина,
То зацвила на подвірю, то зацвила на подвірю, ружа та й калина.

Якбы ружа та й калина, якбы ружа та й калина, була такъ зацвила,
То не була-бъ твоя сука такъ страшно завила.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення