Ой казалась, моя мамко, шо мя ся не збудешъ

Ой казалась, моя мамко, шо мя ся не збудешъ,
Прійде така годиночка, шо ще плакатъ будешъ.

Прійде така годиночка, прійде така днина,
Шо заплачешъ, та й згадаешъ, где моя дитина.

Ты гадаешъ, моя мамко, шо я йду косити,
А я йду до цісаря, карабинъ носити.

А я кошу, кошу, стану отпочину,
А карабинъ ношу, ношу, марне зъ світа згину.

Ты гадала, моя шамко, шо я буду газдовати,
Я иду до цісаря, дороги збивати.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення