Той ночи о повночи ще куры не піли

Той ночи о повночи ще куры не піли,
Ишовъ Василь до вдовочки люди не виділи.

Прійшовъ Василь до вдовочки, втвори двери сердце,
Она ему отповіла, иди вбій жінку перше.

Навчилась мя, моя вдовочко, до себе ходити,
Навчи-жъ мене, моя вдовочко, та якъ жінку бити.

Йди до коршмочки, напійся горівки,
А якь прійдешъ до домочку, та й вчепися жінки.

Пойшовъ Василь до коршмочки, напився горівки,
А якъ прійшовъ до домочку, та вчепився жінки.

Прійшовъ Василь до домочку, та взявъ жінку бити,
Его жінка молоденька, стала ся просити.

Невважаешъ, мой Василю, шо я молоденька,
Але уважай, мой Василю, дитина маленька.

Ой учула сусідочка изъ третой хаты,
Якъ зачала Василева дитина плакати.

Ой Василю, мой Василю, где твоя миленька?
Шо тобі ся розплакала дитина маленька.

Пойшла мила, пойшла мила у гай по калину,
Та й забула зъ собовъ взяти маленьку дитину.

Закувала зазулечка, у вишневомъ прутю,
Ведутъ уже Василика, у желізнымъ путю.

Навчилась мя, моя вдовочко, до себе ходити,
Навчи-жъ мене, моя вдовочко, та й якъ зъ біды выйти.

А я вдова молоденька, любю жартовати,
Мавъ-есь жінку молоденьку, було шановати.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення