Ой ты, дівчино, весьма зацвила

Ой ты, дівчино, весьма зацвила,
Чомусь не прійшла до мене зъ вечера.

Ой якъ-же до тебе зъ вечера ходити,
Въ округъ вороги, будутъ насъ судити.

Та най они судятъ, та на безголовье,
А я жъ тебе люблю, якъ свое здоровье.

А я жъ тебе любkю, та й любити буду,
Я жъ тя не забуду, поки жити буду.

А хотяй забуду, то все нагадаю,
Ей Боже жъ мой Боже, где я милу маю.

Познаю жъ тя, мила, въ тихомъ походочку,
Та якъ идешъ, мила, зъ гори по водочку.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення