Ой у моемъ городчику высока тополя

Ой у моемъ городчику высока тополя,
Где ся двое вірно любятъ, тамъ велика неволя.

Позволь мені, мати, керницю копати,
Чей-же прийде моя мила воды набирати.

Идутъ дівки, идутъ, воды набираютъ,
Лишень мою миленькую нигде не пускаютъ.

Позволь мені, мати, коршму збудовати,
Чей-же прийде моя мила до коршмы гуляти.

Идутъ дівки, идутъ, до коршмы гуляти,
Лишень мою миленькую не пускае мати.

Позволь мені, мати, церковъ збудовати,
Чей-же прийде моя мала, Богу ся кланяти.

Идутъ дівки, идутъ, Богу ся кланяютъ,
Лишень мою миленькую нигде не пускаютъ.

Позволь мені, мати, на лаві лежати,
Чей-же прийде моя мила тіло навиджати.

Идутъ дівки, идутъ, тіло навиджаютъ,
Лишень мою миленькую нигде не пускаютъ.

Пусти мене, мати, тіло навиджати,
Не пущу тя доню, бо ся здрады бою.

Якъ узріла мати, хоругви коло хати,
Теперь иди доню тіло навиджати.

Ой прийшла миленька, тіло навиджати,
Тогды взяло мертве тіло, изъ лавки вставати.

Тогды взяло мертве тіло, зъ лавки вставати,
Та й узяло мертве тіло, до слюбу ставати.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення