Ой, дівчино, дівчиночко, та й шо съ того буде

Ой, дівчино, дівчиночко, та й шо съ того буде,
Якъ я тебе вірно любивъ, видівъ Богъ, та й люди.
Якъ я тебе вірно любивъ, взявъемъ тя кохати,
Теперь мені молодому жаль тя покидати.

Не покину хотъ загину, але власне мушу,
Бо я въ царя записаный, выслужити мушу,
Ой выйду-жъ я на ту гору, на гору крутую,
Подивлюся на ту воду, на воду быструю.

Быстра вода тота тече, я на ню дивлюся,
Такій-жъ мене гадки зносятъ, пойду та втоплюся.
Не топися, мой миленькій, марно душу згубишъ,
Черезъ мене молоденьку, шо мня вірно любишъ.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення