Ой летіла зазуленька, черезъ море въ гай

Ой летіла зазуленька, черезъ море въ гай,
Гей, гей, черезъ море въ гай.

Та впустила сине перце, на тихый Дунай,
Гей, гей, на тихый дунай.

Плыни, плыни сине перце, въ тихи береги,
Гей, гей, въ тихи береги.

Роздай Боже мою кривду, на всі вороги,
Гей, гей, на всі вороги.

Та якъ тому синому перци въ тихомъ дунаю,
Гей, гей, въ тихомъ дунаю.

Та й такъ мені молодому, я въ чужомъ краю,
Гей, гей, я въ чужомъ краю.

Въ чужомъ краю пробуваю, якъ билинка въ полю,
Гей, гей, якъ билинка въ полю.

Никто мені не порадить, головочку моя,
Гей, гей, головочку моя.

Не порадитъ, не порадитъ, ні братъ, ні сестричка,
Гей, гей, ні братъ, ні сестричка.

Лишень мені та й порадить, чужа чужиничка,
Гей, гей, чужа чужиничка.

Ой маю-жь я три сестриці, а четвертый братъ,
Гей, гей, а четвертый братъ.

Казаламъ си позирати въ яблонковый садъ,
Гей, гей, въ яблонковый садъ.

Всі яблонки солоденьки, лишъ одна винна,
Гей, гей, лишъ одна винна.

Всі сестры ся позирали, лишъ брата нема,
Гей, гей, лишъ брата нема.

Ой нашь братчикъ писарчикомъ, на крутой горі,
Гей, гей на крутой горі.

Зачесуе кучерики, въ своей голові,
Гей, гей, въ своей голові.

Зачесуе кучерики, срібнымъ гребенцемъ,
Гей, гей, срібнымъ гребенцемъ.

Нагадуе давни літа, якъ бувъ молодцемъ,
Гей, гей, якъ бувъ молодцемь.

Зачесани кучерики, завиваются,
Гей, гей, завиваются.

Пойшли літа молодіи, не вертаются,
Гей, гей, не вертаются.

Ой маю-жъ я три коники, всі три ворони,
Гей, гей, всі три ворони.

Ой сяду-жъ я та здогоню, літа молоди,
Гей, гей, літа молоди.

Надогонивъ літа свои, на кедровомъ мості,
Гей, гей, на кедровомъ мості.

Ой вернітся літа-жъ мои, хоть до мене въ гості,
Гей, гей, хоть до мене въ гості.

Хиба-жъ бы мы дурни були, розуму не мали,
Гей, гей, розуму не мали.

Щобы мы ся молоденьки, до старихъ вертали,
Гей, гей, до старихъ вертали.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення