Шуми, вітре, шуми, буйний [1]

Шуми, вітре, шуми, буйний
На ліси, на гори,
Мою журну несе думку
На Підлиські двори.

Там спочинеш, моя думко,
В зеленій соснині,
Журбу збудеш, потішишся
У лихій годині.

Там ти скаже дуб старенький,
І оден, і другий.
Як там живе-м ще маленький
Без журби, без туги.

Там ти скаже та соснина,
Й всяка деревина:
Як там грало серце моє,
Свитала година.

У садочку соловійчик
Щебетав пісненьки,
Розвивав ми пісеньками
Літа молоденькі.

Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя як той води
Моя душа багне.

Підлисецка горо біла,
Як тебе не бачу,
Так ми тяжко, так ми сумно,
Що трохи не плачу.

Веселая сторононько,
До серця сь припала;
Душа тебе як милого
Мила забажала.

Там то любо, там солодко,
Весело і мило;
З миленькою у любящах
Вік би ся прожило!
Джерело:
Галицькі украінськi народні пiсні. – Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1900. – 140 с.

Рекламне оголошення