Ой не ходи, Грицю, на вечерниці

Ой не ходи, Грицю, на вечерниці,
Бо на вечерницях, дівки чарівниці
Соломов палять і зіля варять,
Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять.

Там то одная чорнобривая,
То чарівниця справедливая,
І чарівниця і зілє знає,
Тебе, Грицуню, заздрісно кохає!

В неділю рано зілє копала,
У понеділок пополокала,
А у вівторок зілє варила,
В середу рано Гриця отроїла.

Прийшов же четвер, Гриценько умер,
Прийшла пятниця поховали Гриця:
Сховали Гриця близько границі,
Плакали за ним всі молодиці.

І хлопці Гриця всі жалували,
Чорнобривую всі проклинали;
Нема і не буде другого Гриця,
Що го зігнала з сьвіта чарівниця!

В суботу рано мати доню била:
На що ти, доню, Гриця отроїла?
Не зналась того, що зілє уміє,
Що Гриць сконає нім когут запіє?

– Ой мати, мати, жаль ваги не має –
Най ся Грицуню у двох не кохає.
Отсе ж тобі, Грицю, за тоє заплата:
Із чотирох дощок темная хата!
Джерело:
Галицькі украінськi народні пiсні. – Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1900. – 140 с.

Рекламне оголошення