Коло млина яворина

Коло млина яворина,
Коло млина кладка;
Я з нелюбим говорила,
А за любим гадка.

Щоби гори покопати,
Ліси порівнати,
Тогда б видко було мені
Аж до єго хати.

На бесіді зі другими
Скучно мені було,
Бо за лісом, за горами,
Серце тебе чуло.

Ой чи гляну на зіроньки,
Чи на місяць ясний,
Виджу тебе, мій миленький,
Твої очи красні.

Що б я була така красна
Як та зоря ясна,
Сьвітила б я, знаю кому,
Ніколи не гасла.

Сьвітила б я, сьвітила б я,
Ніколи не гасла,
Як би ішов до другої,
За хмари би-м зайшла.

Чи ти мене, моя мати,
В церков не носила,
Що сь для мене сиротини
Долі не впросила.

І до церкви я носила,
І Бога молила,
Така тобі, моя доню,
Доля ся судила.

Ой піду я до церковці
Богу ся помолю:
Возьми, Боже, житя моє,
Скороти недолю.

Як не верне тая вода,
Що вже поплинула,
Так не вернуть тії літа,
Як щаслива-м була.
Джерело:
Галицькі украінськi народні пiсні. – Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1900. – 140 с.

Рекламне оголошення