Там, де Чорногора сумно угрів край витає

Там, де Чорногора сумно
Угрів край витає,
Там де біла Тиса шумно
Чорну доганяє;

Там то, ангел мій, миленький,
Як цьвіт процьвітала,
Там ти літа молоденькі
В щастю проживала.

І я щастя шукаючи
В той край завитав,
Долі собі глядаючи,
Тебе я ізбрав:

Бог получив мя з тобою,
Щастє долю дав,
Ах чому ж так молоденьку
Тебе мені взяв!

Ти мя вірно полюбила,
І я тя любив,
Ти щасливо з мною жила,
І я був щаслив...

Де ж, ах де ж, ти, ся поділа,
Вірний друже мій,
Чом так скоро улетілась
В вічний супокій?

Зри на мої сумні очи,
Як слези ся лють,
Діти твої дрібненькиї
Матір свою ждуть:

Прийди мила к’ мужу свому,
Слези утоли,
Прийди мати к’ дому твому,
Діти накорми!

Діти вітця ся питають,
Де їм матір дів,
З плачем мені докучають,
Чом тя не привів?

Вставай, мила, з гроба твого,
Дім твій посіти,
Або мене ти з собою
До гроба прийми!
Джерело:
Галицькі украінськi народні пiсні. – Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1900. – 140 с.

Рекламне оголошення