Слова

Слова лишилися словами,
Хоч коло серця й запекло –
Та світ, як море, встав між нами,
А море слів, amore, amo, –
То просто наше ремесло.

У ньому ми вже два маестро –
Коса на камінь, зуб на зуб, –
О, як нам тісно з Вами, сестро,
В прозорій камері оркестру,
Де тільки свічка поміж губ!..

Не відсахнутись і не злитись,
Тут все у світу на очах,
І було б смішно з цього злитись –
То ми й сміємось... Чи ж коли хтось
Розділить посмішку й печаль?

Так гарно свічка перед Вами,
Як перед образом, сплива –
Крок від комедії до драми...
Слова лишилися словами –
Але ж які були слова!..
Слова...


Рекламне оголошення