Машини

Чи чуєш шум загублених шляхів?
По них летять невидимі машини,
Змітаючи останні порошини
Твоїх, тепер смішних уже страхів.

Вони і вдень над вухом шелестять,
І серед ночі спати заважають.
Твій біг життям за швидкість поважають –
А ті машини все-таки летять!..

І замість сну, забувшись, як завжди,
У наждаковім від безсоння ліжку,
Так схочеш застрибнути на підніжку –
Та надто швидко, надто не туди...

І, з на півсну прокинувшись у біг
Від скреготу ранкової пташини,
Здригнешся: що, коли то – ті машини
Гальмують біля залишків твоїх?..


Рекламне оголошення