Син Божій от Отця з неба знисходить

Син Божій от Отця з неба знисходить,
Ото ся з Марії Христос днесь, родить!
Ласку приносить,
Хто о ню просить,
Грішнику прощає
І очищає:
О Боже! неізслідимий,
Всегда славимий!

О преславноє чудо! що ж то ся стало?
Христос на Себе приняв грішноє тіло!
Діва носила,
Діва зродила,
Єго повиває
І полагає
В яслах на сіні
В темной яскини.

Ангели співають во вишних Богу,
І во вертепі творять Єго волю,
Пастиріє грають,
Христа витають,
А віл боїться
Осел трясеться,
Волхви Царя витали
Як Го пізнали.

А Ірод лютий з того смутився,
Що Цар предвічний на сьвіт родився
Діти стинати!
Кров проливати!
Матери ридають,
На смерть взирають.
На Христа зраду криє,
І меч готує.

Йосиф старець Марію поймає
І до Єгипта з Христом уступає.
Марія тулить,
Дитя голубить,
Ангел пильнує
Дорогу всказує.
А Ірод іде на віки,
В пекольнії муки!

Іроде безумний вічно погибай!
Ти Царю рожденний всіх нас утішай!
Ти наш учитель,
Ти наша радость
І всяка
Сладость!
Благословенія Своєго
Дай нам премного!

Тім ко вертепу всі поспішаймо!
Нарожденному враз заспіваймо,
Со пастирми заграймо,
В гусли ударяймо,
І возвеселімся,
Со царми поклонімся!
Би нам дав прожити,
І в небі бити.

Примітки:
З третього по шостий рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Коляди церковні. Колядки, щедрівки і желаня / Упорядник М. Кінаш. – Філадельфія: Друкарня при сирітськім домі у Філадельфії, 1923. – 167 с.

Рекламне оголошення