Ой видить Бог [1]

Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає.
Архангела Гавриїла
В Назарет посилає
Возвістити в Назареті:
Стала слава у вертепі;
Тріє, тріє, тріє царі
Несуть Христу дари.

Ладан, злото і кадило
Йому принесоша;
А вошедши у храмину,
В коліна впадоша.
Ірод вельми засмутився,
Що Христос Царь народився.
Пішов Ірод аж до аду
К люциперу на пораду.

А від аду повертає, –
Плаче Ірод і ридає.
Ірод плаче і ридає,
Свої слуги розсилає,
Христа вбити шукає.
Слуги приказ виповняють, –
Малих дітей убивають.

Десять тисяч і чотири
Малих дітей вигубили;
Плаче мати і ридає, –
Ірод діти убиває: –
"Не плач, мати, й не ридай,
Сліз своїх не проливай".
"Якже мені не тужити? –
Побив Ірод мої діти".

Ірод діти убиває
І об камінь розбиває;
Гострим мечем розсікає,
Кров невинну розливає,
Він Христа вбити шукає.
А ми цього не смутімся,
Рождеству його вклонімся!
Ми рождеству поклонимся,
Христу Богу помолимся.
Джерело:
Українські колядки. – Відень: Союз визволення України, 1916. – 32 с.

Рекламне оголошення