Нова радість стала [4]

Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого вповився.

Ангели співають, славу, честь звіщають,
На небеси і на землі мир проповідають.

Давид виграває, в гусли ударяє,
Милозвучно і предивно Бога вихваляє.

Тому й ми співаймо, Христа прославляймо
І з Марії родженого в покорі благаймо:

Просим Тебе, Царю, неба Володарю!*
Даруй літа щасливії сьому господарю!

Дай нам мирно жити, Тобі угодити
І з Тобою в царстві Твоїм по вік віки жити.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
* – у джерелі 2 цей рядок подано інакше:
Просимо Тя Царю, небесний Владарю.
Джерела:
1. Українські колядки. – Відень: Союз визволення України, 1916. – 32 с.
2. Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленє. – Вінніпег: Руська книгарня, 1918. – 96 с.

Рекламне оголошення