Ключ

Вона має ключ від ріки.
Вона може зробити так, шоб річка спинилась.
Вона може зробити так, шоб більше не бились
В берегів дзвони, хвиль язики.
Шоб десь, між молекул води,
Застигли невидимії коліщата,
Що одвіку прив’язані річку гойдати
До самого моря й далі-чорт зна куди!

Вона має ключ від ріки.
І хоча її роль в тому ледве помітна,
Все ж вона її крутить як плівку магнітну
І пише особливо цікаві шматки
Із того життя, що іде навкруги
Хрест-навхрест із нею і тією ж рікою.
Вона вже трохи скучила за тою собою,
Котра ще не мала ключа від ріки.

Окрім того, вона має ключ від зірок,
Якшо знати що зорі, то замочні щілини!
А якщо навіть ні, то хто тут посміє
Перечити їй, що вище неї – лиш Бог,
Якому із гриви вичісує бліх
І за це Він дарує їй білизну і квіти
І довіряє ключи від усього на світі.
Від наших квартир і від наших думок!


Рекламне оголошення