Луцьк – Париж

Луцьк – Париж. Немає рейсу... все те ж...
Привіт всім жителям мережі без меж,
Мої слова на вагу золота,
Мої слова липкі, як смола.
Ми зустрічали ранки й вечори,
Співали під гітари якось пізно восени,
На правду проміняли свої кеди і пішли,
Ти чуєш нас, а отже ми на спільній частоті...
І спільні вулиці, кав’ярні і слова,
Номери будинків, і брехня немов халва,
Місяці в календарях відбивають ритм,
Зупинися час! Зупинися мить!..

Приспів:
Послухай... як дихає земля...
Послухай... це країна твоя...

Ти мовчиш... на англійській, все те ж.
Жовта преса бреше як завжди без меж,
Дочекався п’ятниці, просто вихідні,
Місяць в небі блакитному вночі.
Заспокой мене, нескурена трава.
Затихни телефон, станьте в горлі слова,
Я буду роздивлятися фото з давніх літ,
Я буду роздивлятись як засинає світ...
Луцьк – Париж, у нас метро нема, та все ж...
Привіт вам всім, хто в небо дивиться без меж,
Місяці в календарях відбивають ритм,
Зупинися час! Зупинися мить!..

Приспів


Рекламне оголошення