Сталь

Тепло й затишно в тебе у нутрі
Та все одно дістались лікарі
І порізали тіло на шматки:
Не відрізнити мізки від руки

Від двох клітин іще одне життя
Взяло початок і шлях у майбуття
І неначе квітка розцвіло,
Бо ножем розпанахане було

Приспів:
Холодна хірургічна сталь
Замінить дотик твій, на жаль,
Який відчути так хотів
Дезрозчин замість молока
І не здригнулася рука
Мене розрізавши навпіл

Кличу на допомогу – все дарма
Молюсь чорту і богу – рятунку нема
І ніхто не чує мій крик німий:
"Згадайте першу заповідь – не вбий!"

Стало темно і холодно за мить
Ледве тепле тіло так болить
Не уявляв у хворобливім сні,
Що таке судилося мені

Приспів


Рекламне оголошення