Вигнанець

У твоїй голові живе багато людей,
У твоєму мозку – багато думок.
Ти не бачиш снів вже мільйони ночей,
Ти боїшся зробити зустрічний крок
В цьому місті, що стало назавжди німим,
В цьому світі, що знову до тебе оглух.
Ставши всесвітом-в-собі, ти станеш ніким
Серед армії клонів, що втратили рух...

Приспів:
Світ занадто банальний. Ти в ньому чужий.
Ти занадто складний, щоб тебе сприйняли.
Кожен крок у безодню вже зовсім не твій,
Йди, допоки тебе міражі не знайшли!

У твоїй душі – лиш порожній підвал,
Все, що було потрібне, забрали давно.
Те, що досі лишилось, ніхто не шукав –
Волю втратити все. Та тобі все одно,
Ти знаходиш повітря у блиску очей
І своє божевілля в безоднях зіниць.
Ти у долі забрав сотні тисяч ідей,
Їх безглуздому світу тепер поверни.

Приспів:
Світ занадто банальний. Ти в ньому чужий.
Ти занадто складний, щоб тебе сприйняли.
Заховай у безодні свій подих німий,
Йди, допоки тебе міражі не знайшли!

Приспів:
Світ занадто банальний. Ти в ньому чужий.
Ти занадто складний, щоб тебе сприйняли.
Кожен крок у безодню вже зовсім не твій,
Йди, допоки тебе міражі не знайшли!
Світ занадто банальний. Ти в ньому чужий.
Ти занадто складний, щоб тебе сприйняли.
Заховай у безодні свій подих німий,
Йди, допоки тебе міражі не знайшли!


Рекламне оголошення