А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A-Z 0-9
Словник діалектизмів

Адамашки – багата шовкова тканина
Арбайтер – робітник
Ачей – можливо, очевидно

Балець – 1) полотно, яке на весіллі молода дарує своїй свекрусі; 2) весільний танець свекрухи на весіллі свого сина
Банта, банти, бантини – поперечна балка між кроквами, яка входить у конструкцію даху
Банувати, банівна – сумувати, тужити, сумна
Барки – плечі
Без – через
Бербениця – діжечка, бочечка, барило
Би, би-м, би-с – щоб, щоб я, щоб ти
Бзик – презирлива кличка неурівноваженого чоловіка
Биря – поклик на овець, що означає "йди"
Бігме – їй-богу
Білявина – русява дівчина
Бовдичка – кулька з вовни на верхньому одязі або капелюсі
Брез – через
Бубень – бубен
Буджигарня – велика стара будівля

Вал, нитки з валу – товсті нитки з неякісного клоччя
Вандрувати – мандрувати
Велька – велика
Вера – тільки
Вергти – кинути
Відпуст – відпущення гріхів, богомілля
Війт, віт – сільський староста
Віно – посаг
Вішта – оклик на коня, що означає "вліво"
Вйо – оклик на коня, що означає "прямо"
Вна – вона
Вни – вони

Гайта – поклик на коня, що означає "вправо"
Гайда – велика сопілка
Ганьбити – соромити
Гарасівка – червона стрічка, яку носять біля ковнірчика сорочки
Гарнець – посуд, міра для сипучих
Гахуватися – одягатися не за віком, не за станом
Герлига – довга вівчарська палиця, якою за ногу ловлять овець в табуні, отарі
Гібень – грубо соромити, повчати, знущатися
Гірне – село Стрийського району
Глядати – шукати
Гміна – сільська управа за часів австрійської та польської окупації
Го – його
Гойний – щедрий, розкішний
Голиця – прочищене від лісу поле в Карпатах
Гонорний – гордий
Гудак – музикант, скрипаль
Гуляти – танцювати

Дефіляда – парад
Дженджера – чепурун, франт
Джумар – чумак
Дзиґар, дзигарок – годинник
Дзяд – дід, старий
Димати – роздувати вогонь ковальським міхом
Дичка – дике плодове дерево
До ній – до неї
Доптати – ступати дрібним кроком
Драпак, драпач – старий віник
Друлити – пхнути, зіпхнути

Єден – один
Єлень – олень
Єдваб – шовк

Же – що
Жеби – щоб
Жовнір, жовняр – солдат

Загата – утеплення стін будівлі соломою, сіном, сухим листям
Заки – поки
Зальоти – залицяння
Залюштатися – замурзатися в грязь
Зарінок – берег річки, покритий дрібними камінцями
Здаме ми ся – станемо в пригоді
Здибати – зустріти
Зналізне – плата за повернення знайденої речі
З нев – з нею

Ід – до
Іно – лише, тільки
І – її, їй
Імити, ймити – зловити

Калянка – затичка димаря від печі
Камерад – товариш, приятель по військовій службі
Камізелька – жилетка
Кононер, канонір – солдат-артилерист
Карта – повістка
Касарня – казарма
Кедь – коли
Кичка – подушка, що підкладається під клешні хомута в кінській упряжці
Кільо – кілограм
Клапата, клапатий – тварина з великими вухами
Клебан – приходський священик
Колодка – висячий замок
Коломиєць – чумак
Компанія, кумпанія – підрозділ австрійської армії
Колечка, кулечка – колеса
Конар – велика гілляка
Корець – міра для сипучих
Косиця – квітка
Коштур – палиця з загнутим кінцем
Красний – гарний
Кріс – карабін
Крисаня – капелюх
Кулбаба, кулбака – сідло
Купина – невеличкий горбочок, утворений мурашками, кротами, порослий травою або мохом
Куш – вигук, яким поганяють овець
Куп си – купи собі
Кушка – дерев’яна посудина, в якій косарі носять камінь і воду для заправки коси

Лавки – у гірських хатах місце для постелі і відпочинку
Лем – але

Магура – назва гори в Карпатах
Мам – маю
Маршер – марш, похід
Мерва – пом’ята, потерта солома, трава, сіно
Ми – мені
Му – йому
М’я – мене

Надибати – зустріти
Най – нехай
Нараяти – порадити
Нарокувати, рокувати – іти в рекрути
Неньо – батько
Нетоя – прикарпатське зілля
Нетяга – бурлака
Нич – нічого, ніщо
Нігди – ніколи
Ній – нічого, ніщо
Нім – поки
Ніж – поки
Ногавиці – штани
Ня – мене

Оболоня – пасовище біля потока, річки
Оборіг – дах на чотирьох стовпах, який піднімається для сховища сіна, снопів, дров
Опавка – корзина
Опір – річка на Сколівщині, притока Стрия
Ощипок – плоска прісна хлібина

Павка – пір’я з пави, яким чоловіки прикрашають капелюхи
Паленка – горілка
Парадниця – гордовита, пишна
П’єц – піч
Плай – гірська стежина; невеличка рівнина в горах
Позор, позори – погляд, увага
Пораїти, пораяти – порадити
Полегойки – легенько
Полон – останній сніп урожаю або обжинковий вінок
Посторонок – частина збруї, що іде від хомута до воза
Починок – пряжа на веретені
Пуцувати – чистити

Ревідувати – провіряти
Ревно – гірко, тяжко, дуже
Рече – говорить, каже
Розказ – наказ
Розтеркотав – розторохкотівся

Санітети – військові санітари
Саржа – військові чини австрійської армії
Све – своє, свій
Свих – своїх
Сесе – оце
Си – собі
Стая – житло пастухів у полонинах
Стрий – річка на Львівщині, притока Дністра
Стрівки в’ються – жито починає колоситися
Стрій – одяг
Студня – криниця

Тамбор – військовий барабан
Тамки – там
Теньгий – величезний, дужий
Ти – тобі
Тото – оте
Трензельки – частина кінської збруї
Тя – тебе

Уречи – наврочити
Урльоп – відпуск

Файно – гарно, мило
Файка – люлька
Фальбани – зборки на жіночій спідниці
Фасувати – отримувати заробітну плату, військовий мундир, пенсію
Фірман – іздовий
Фраїр, фраєр – парубок
Фраїрка, фраєрка – дівчина
Фрашки – жарти

Хижа – гірська селянська хата
Ходаки – постоли
Ховати – виховувати, годувати, ростити
Хоць – хоч

Чака – військовий головний убор
Чемерівка – горілка, настояна на отруйному зіллі чемериці
Чир – лемішка
Чічка – квітка

Шандер – жандарм
Шварний – гарний
Шіфкарта – квиток на пароплав
Шопа – навіс над сільськогосподарським реманентом
Шпас – жарт
Штаєр – рухливий танок
Шугай – парубок
Шумний – гарний

Югас – чабан, вівчар
Юж – вже, уже

Яловий – предмет, виготовлений з ялиці, ялини
Ярка – молода вівця
Інформація про книжку:
Пісні з Львівщини